Знайомимо детальніше з новим ДБН В.1.2-8:2021 “ГІГІЄНА, ЗДОРОВ’Я ТА ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ”, який набув чинності з 1 вересня 2022 року

10 жовтня 2022 року, 15:40

Частина 2.

Частина 1 за посиланням:bit.ly

ПЕРЕВІРКА ДОТРИМАННЯ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ

Під час проєктування об’єктів здійснюється перевірка забезпечення дотримання основної вимоги щодо забезпечення гігієни і здоров’я людини та захисту довкілля протягом усього життєвого циклу об’єкта шляхом проведення оцінки його впливу на навколишнє середовище.

Підрозділ даного ДБН “Середовище в приміщенні”

Вимога стосується забезпечення комфортного середовища в приміщеннях щодо тепла, світлового середовища, якості повітря, вологості, шуму, вібрації, швидкості руху повітря, неіонізуючих і іонізуючих випромінювань.

Технічні рішення конструктивних і інженерних систем мають передбачати уникнення теплового дискомфорту, який може бути викликаний небажаними місцевими охолодженнями або нагріваннями тіла. Найпоширенішими місцевими факторами дискомфорту є температура випромінювання асиметрії (холодної або теплої поверхні), протяг (який визначається як місцеве охолодження тіла, викликане рухом повітря), вертикальний перепад температури повітря і холодні або теплі підлоги.

Необхідне світлове середовище забезпечується комплексом таких заходів, як розташування об’єкта в забудові; його об'ємно-планувальним рішенням відповідно до природнокліматичних умов будівництва; функціональними процесами; обраними системами природного і штучного освітлення; вибором оздоблення фасадів навколишніх будівель і споруд та їх внутрішніх поверхонь огороджувальних конструкцій.

При оцінюванні умов освітлення об'ємних об'єктів слід враховувати динаміку природного освітлення, експозицію освітлення, вплив складової світлового потоку, відбитої від прилеглої до об’єкта земної поверхні, на величину природної освітленості у приміщеннях.

Для виконання основної вимоги під час проєктування будівель і споруд слід враховувати чинники, що можуть вплинути на дискомфорт, неприємні відчуття та здоров’я людини, що перебуває всередині приміщень будівель і споруд, до яких належать такі забруднювачі та шкідливі фактори:
- продукти обміну речовин (водяна пара, діоксид вуглецю, неприємні запахи тощо);
- продукти згоряння (водяна пара, монооксид вуглецю, оксиди азоту тощо);
- токсичні гази;
- джерела викидів парникових газів;
- леткі органічні сполуки (формальдегід, розчинники тощо);
- зважені в повітрі аерозолі (пил від будівельних матеріалів тощо);
- життєздатні організми, включаючи мікроорганізми (найдрібніші комахи, грибки, бактерії, віруси тощо);
- радон і продукти його розпаду;
- радіоактивні речовини;
- відсутність природного освітлення;
- електромагнітне випромінювання електротехнічного та/або електронного устатковання тощо.

Для підтвердження санітарно-допустимої якості повітря виконуються необхідні розрахунки або безпосередні виміри його характеристик під час:
- прогнозування швидкості обміну повітря з огляду на кліматичні умови і засоби забезпечення вентиляції;
- обчислення концентрацій забруднюючих речовин у приміщенні, швидкості обміну повітря, його температури і вологості;
- визначення фактичної інтенсивності вентиляції;
- визначення наявності забруднюючих речовин у приміщенні і вимірюванні їх концентрації.

Щодо підрозділу даного ДБН “Водопостачання”

Вимоги щодо безпечного водопостачання питної води стосуються охорони здоров'я людей та пов’язані з її якістю та характеристиками систем водопостачання. Якість питної води та для побутових потреб повинна відповідати вимогам санітарного законодавства.

До чинників, що можуть вплинути на виділення небезпечних речовин у питну воду або інших речовин, що негативно впливають на питну воду, належать такі забруднюючі речовини та шкідливі фактори:
- змішування з відпрацьованою водою або повітрям із високим вмістом діоксиду вуглецю, а також із будь-якими іншими забруднювачами;
- забруднення речовинами, що утворюються при контакті різних компонентів з водою внаслідок міграції або корозії;
- біологічне (мікробіологічне) забруднення води патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами.

Якісні характеристики води у резервуарах-водосховищах, трубах, фітингах та під час її додаткової обробки (дезінфекція, підігрів, пом'якшення тощо) не повинні змінюватись у такій мірі, щоб це стало небезпечним для здоров'я людини.

Для забезпечення безпечного водопостачання об’єктів повинні запроваджуватися такі вимоги до характеристик інженерних систем:
- матеріали та вироби, що контактують з водою, повинні задовольняти умовам мінімізації міграції забруднюючих речовин та обмеження розмноження мікроорганізмів;
- труби, фітинги і з'єднання повинні задовольняти вимогам щодо герметичності, корозійної стійкості, механічної зносостійкості, проникності забруднюючих речовин;
- обладнання зворотного потоку, клапани, крани повинні задовольняти вимогам щодо ефективності, падіння тиску; механічної зносостійкості, корозійної стійкості;
- цистерни і баки повинні задовольняти вимогам щодо герметичності і корозійної стійкості.

Всі інженерні системи, що контактують з питною водою, повинні мати відповідний висновок щодо їх безпечності.

Щодо підрозділу даного ДБН “Скидання стічних вод”

Вимоги щодо аварійного скидання стічних вод стосуються питань гігієни і здоров'я людей та захисту довкілля від забруднюючих речовин, що переміщуються по системах відведення стічних вод.

До чинників, що можуть вплинути на безпечність систем скидання стічних вод, належать такі фактори:
- просочування рідких стоків у системи або із систем (відпрацьована вода, поверхнева стічна вода тощо);
- протитечія стічних вод по системі каналізації;
- виділення повітря з високим вмістом сірководню;
- мікробіологічне забруднення.

Уникнення аварійного скидання стічних вод в будівлях і спорудах досягається завдяки:
- забезпеченню контролю водонепроникності всіх компонентів системи відведення; - відповідному проєктуванню системи і засобів організації робіт із застосуванням спеціального обладнання;
- забезпеченню контролю повітронепроникності в системах відведення;
- уникненню утворення застійних зон в каналізаційних системах;
- перевірянню здатності інженерних систем до очищення.

Для забезпечення безпечного відведення стічних вод повинні запроваджуватися такі характеристики до інженерних систем:
- труби, фітинги, з'єднання і шви мають бути водонепроникними, повітронепроникними, стійкими до корозії та з пристроями протитечії;
- санітарно-технічне устатковання має бути водонепроникним, стійким до корозії, придатними для технічного обслуговування, мати форму і розміри, що полегшують самоочищення;
- всі інженерні системи, що задіяні у роботах із відведення стічних вод, повинні відповідати вимогам 5.4.2. даного ДБН.

Щодо підрозділу даного ДБН “Виділення токсичних газів”

Вимоги щодо безпечного виділення токсичних газів стосуються питань гігієни і здоров'я людини та захисту довкілля внаслідок неналежної архітектурної діяльності.

Джерелами забруднення можуть бути будівельні конструкції та інженерні системи будівель і споруд.

До чинників, що можуть вплинути на безпечність виділення токсичних газів (у тому числі і димових газів) належать такі фактори:
- фоновий рівень забруднення атмосферного повітря за гігієнічними нормативами;
- перевищення гранично допустимих викидів забруднюючих димових газів в атмосферу;
- відсутність або неспроможність систем та фільтрів димопоглиначів;
- несправність технологічного обладнання;
- забруднення при можливих аварійних ситуаціях.

Щодо підрозділу даного ДБН “Поводження з твердими та рідкими відходами”

Вимоги щодо безпечного видалення твердих та рідких відходів стосуються питань гігієни і здоров'я людини та захисту довкілля внаслідок неналежної архітектурної діяльності.

Джерелами забруднення можуть бути будівельні конструкції та інженерні системи будівель і споруд.

До чинників, що можуть вплинути на безпечність видалення відходів, належать такі фактори:
- виділення забруднюючих речовин у атмосферне повітря, ґрунт і воду;
- інфільтрація забруднюючих речовин у ґрунтові води;
- наявність диму, запахів та рідин, що утворюються під час ферментації при контактуванні твердих відходів із повітрям;
- стихійне зберігання відходів з імовірністю поширення інфекцій;
- виникнення займання внаслідок неправильного зберігання твердих відходів;
- виникнення шуму від працюючого устатковання для збору, зберігання та переробки відходів.

Для забезпечення безпечного поводження з відходами повинні запроваджуватися такі характеристики до будівельних конструкцій та інженерних систем, що застосовуються для зберігання і транспортування відходів:
- герметичність контейнерів для зберігання відходів;
- ефективність систем аварійної сигналізації;
- стійкість до дезінфекції та засобів очищення.

Щодо підрозділу даного ДБН “Забруднення ґрунтів, ґрунтових вод та водних обʼєктів”

Вимоги щодо захисту від забруднення ґрунтів, ґрунтових вод та водних обʼєктів стосуються питань гігієни і здоров'я людини та захисту довкілля внаслідок неналежної архітектурної діяльності.

Джерелами забруднення можуть бути будівельні конструкції та інженерні системи будівель і споруд.

До чинників, що можуть вплинути на безпечність ґрунтів та водних обʼєктів, належать такі фактори:
- виділення забруднюючих речовин у ґрунт, ґрунтові води та водні обʼєкти;
- інфільтрація забруднюючих речовин у ґрунтові води та водні обʼєкти.

Для забезпечення захисту ґрунтів, ґрунтових вод та водних обʼєктів повинні запроваджуватися такі характеристики до будівельних конструкцій контейнерів та трубопроводів:
- герметичність контейнерів та трубопроводів;
- ефективність систем очистки та фільтрації;
- ефективність систем аварійної сигналізації;
- стійкість до засобів очищення.

Щодо підрозділу даного ДБН “Клімат і довкілля”

Вимоги щодо додержання прийнятного рівня впливу об’єктів на клімат і довкілля полягають в тому, що будівлі і споруди мають бути біопозитивними або біонейтральними, тобто сприяти розвитку природи і, щонайменше, не завдавати їй та здоров'ю людей шкоди, шляхом виділення забруднюючих речовин у повітря, ґрунти і водні обʼєкти у кількостях та концентраціях, які перевищують допустимі нормативи.

Забезпечення виконання основної вимоги здійснюється завдяки виконанню комплексу заходів, зокрема:
- раціонального використання природних ресурсів;
- оцінки екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідемічної ситуації та архітектурної діяльності;
- визначення можливих екологічно-небезпечних впливів і зон впливів архітектурної діяльності на довкілля;
- визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів архітектурної діяльності на довкілля, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавства;
- можливості переробки будівельних конструкцій та інженерних систем для вторинного їх використання;
- використання екологічно чистої сировини і вторинних матеріалів;
- екологічної модернізації промислових підприємств;
- запровадження екологічно безпечних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій;
- прогнозу змін клімату та стану довкілля;
- оцінки очікуваних змін мікроклімату у випадках активних і масштабних впливів архітектурної діяльності.

Вплив будівель і споруд на клімат і довкілля слід контролювати обмеженнями щодо:
- використання в процесі архітектурної діяльності природних ресурсів, зокрема родючих земель, ґрунтів, водних обʼєктів та біорізноманіття;
- шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення;
- викидів та скидів забруднюючих речовин, рівня розповсюдження домішок в атмосферу, ґрунт, ґрунтові води та водні обʼєкти;
- виду газоподібних забруднювачів та умов розсіювання забруднень;
- використання матеріалів і устатковання, що виділяють забруднюючі речовини;
- поводження з відходами.

Вплив на довкілля будівельних конструкцій та інженерних систем необхідно розглядати на кожному етапі, починаючи від видобутку сировини, виготовлення та монтажу, експлуатації, ліквідації та до повторного використання відходів чи утилізації.

Також даний ДБН передбачено ДОДАТОК А (довідковий) “ПЕРЕЛІК ХАРАКТЕРИСТИК БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ ТА ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ОСНОВНУ ВИМОГУ ДО БУДІВЕЛЬ І СПОРУД”.

З текстом документа можна ознайомитись за посиланням:www.minregion.gov.ua

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!