Детальніше щодо ДБН В.2.2-43:2021 “Будівлі та споруди. СКЛАДСЬКІ БУДІВЛІ. Основні положення” від 01.09.2022 року

13 жовтня 2022 року, 17:00

Частина 3.

Частина 1:https://bit.ly/3g3tAp0

Частина 2:https://bit.ly/3fZ8DeV

Розділ даного ДБН “ІНЖЕНЕРНЕ УСТАТКУВАННЯ”

Підрозділом “Водопостачання та каналізація” даного ДБН передбачено:
У складських будівлях потрібно передбачати господарсько-питне та протипожежне водопостачання, каналізацію та водостоки.
Дахи з внутрішнім водостоком потрібно застосовувати за висоти карниза складської будівлі більше ніж 10 м від планувальної позначки землі.
Воду з системи внутрішніх водостоків потрібно відводити в зовнішні мережі дощового водовідведення.
Трубопроводи водостоків потрібно розраховувати на внутрішній тиск від гідростатичного тиску у разі їх засмічення чи обледеніння.

Підрозділом “Опалення, вентиляція, кондиціонування” даного ДБН передбачено:
В складських приміщеннях температуру, відносну вологість та швидкість руху повітря потрібно приймати відповідно до вимог технології зберігання вантажів.
У складських приміщеннях, щодо яких вимогами технологічного проєктування температуру внутрішнього повітря не нормовано, опалення допускається не передбачати.
У цьому разі, за наявності автоматичних систем водяного пожежогасіння та внутрішнього протипожежного водопроводу необхідно забезпечити її функціонування.
У опалюваних складських будівлях та приміщеннях опалення потрібно передбачати, як правило, повітряне або повітряне, суміщене з місцевими нагрівальними приладами.
У складських приміщеннях допустимо передбачати кондиціювання повітря за вимогами технології зберігання вантажів, якщо задані параметри повітряного середовища в них не можуть бути забезпечені загальнообмінною вентиляцією, включаючи вентиляцією з випарним охолодженням повітря.
У складських приміщеннях, у повітряне середовище яких можливе виділення шкідливих речовин у концентраціях, що перевищують гранично допустимі санітарні норми, або виділення різких і неприємних запахів, потрібно передбачати вентиляцію відповідно до вимог ДБН В.2.5-67. В інших складських приміщеннях потрібно передбачати природну загальнообмінну вентиляцію, що забезпечує одноразовий повітрообмін за 1 год.

Підрозділ даного ДБН “Електропостачання, електроустаткування та електроосвітлення”

Електричні проводи та кабелі мають бути стійкими до поширення полум’я, до того ж:
а) поодиноко прокладені ізольовані проводи та кабелі мають належати до класу стійких до поширення полум'я згідно з 4.1 ДСТУ 4809;
б) кабелі та проводи, прокладені у пучках (два та більше кабелів та/або проводів, якщо вони не відокремлені один від одного протипожежними перегородками та відстань між ними складає менше ніж 225 мм по горизонталі та 300 мм по вертикалі), мають належати до класу стійких до поширення полум'я згідно з 4.2 ДСТУ 4809.

Ця вимога не поширюється на пучки кабелів і проводів, для яких достатнім є відповідність вимогам 7.3.2 а):
1) протяжність яких складає 1,5 м і та менше;
2) що входять до складу системи проводки, прокладеної шляхом замонолічування у будівельну конструкцію чи в борознах стін, перегородок, перекриттів під штукатуркою;
3) які прокладено в сталевих системах жорстких кабельних трубопроводів та сталевих системах кабельних коробів без перфорації, внутрішній переріз яких не перевищує 710 мм².

У складських будівлях потрібно передбачати такі види освітлення:
робоче – у всіх приміщеннях;
евакуаційне – у складських приміщеннях, коридорах, вестибюлях, сходових клітках, роздягальнях;
аварійне – в електрощитових, теплопунктах, місцях розміщення первинних засобів пожежогасіння;
ремонтне – у технічному підпіллі та теплових пунктах.

За наявності суцільного горизонтального скління на фасадах складської будівлі для блискавкозахисту потрібно передбачати струмопровідні перемички (у вертикальній площині) з кроком не більше 10 м по фасаду.

Розділ даного ДБН “ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ”

Для опалюваних складських будівель огороджувальні конструкції та конструкції покриття потрібно проєктувати так, щоб розрахункові значення величин приведеного опору теплопередачі, визначені з урахуванням теплопровідних включень згідно з ДСТУ Б В.2.6-189, були не нижчими, ніж нормативні значення згідно з ДБН В.2.6-31 як для промислових (сільськогосподарських) будівель.

Всі складські будівлі, що підключаються до систем централізованого теплопостачання, потрібно обладнувати вузлами комерційного обліку згідно з ДСТУ EN 1434-6. Системи теплоспоживання повинні бути обладнані регуляторами теплового потоку.

Припливно-витяжні установки слід проєктувати з утилізаторами тепла витяжного повітря. Підвищення енергоефективності систем вентиляції та зменшення питомої вентиляційної потужності слід враховувати згідно з ДСТУ Б EN 13779.

Розділ даного ДБН “ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ РОЗРАХУНКІВ”

Навантаження в зонах складування товарів потрібно визначати з урахуванням значень площі складування та висоти стелажів, враховуючи локальні навантаження від опор стелажів.

Потрібно враховувати будь-які впливи, що виникають у процесі завантаження та розвантаження (динамічні впливи від вантажів, локальні навантаження від складської техніки, горизонтальні удари складської техніки, удари вантажних автомобілів у зоні воріт докового типу тощо).

Значення характеристичного рівномірно розподіленого змінного тривалого навантаження на самонесні антресолі потрібно приймати за завданням на проєктування, але не менше ніж 6,0 кПа.

Значення характеристичного рівномірно розподіленого навантаження на робочий поміст потрібно приймати за завданням на проєктування, але не менше ніж 1,9 кПа.

Підрозділ даного ДБН “Навантаження та впливи вилкових навантажувачів”

Конструкції складських будівель та складських приміщень виробничих будівель потрібно проєктувати з урахуванням вертикального та горизонтального впливів вилкових навантажувачів. Максимальні навантаження від вилкових навантажувачів потрібно приймати за даними виробника. За відсутності таких даних значення навантажень потрібно приймати не менші, ніж зазначені в пунктах 9.5.3–9.5.4. даного ДБН (рисунок 1).

Навантаження від вилкових навантажувачів і транспортних засобів потрібно розглядати як зосереджені навантаження та застосовувати разом із рівномірно розподіленими навантаженнями за ДБН В.1.2-2. 9.5.3 Вилкові навантажувачі, залежно від власної ваги, розмірів і вантажів, поділяються на шість основних класів від FL1 до FL6, які наведено в таблиці 6.

Клас вилкового навантажувача потрібно вказувати в завданні на проєктування. Для вилкових навантажувачів, власна вага яких більша ніж 110 кН, навантаження потрібно визначати на підставі окремих досліджень.

Характеристичне значення статичного вертикального навантаження на вісь Qk вилкового навантажувача наведено в таблиці 7 залежно від класу навантажувача (FL1–FL6).

Характеристичне значення динамічного вертикального навантаження на вісь Qk,dyn потрібно визначати як добуток характеристичного статичного вертикального навантаження на вісь Qk та динамічного коефіцієнта φ.

Динамічний коефіцієнт φ враховує дію сил інерції під час прискорення та гальмування навантажувача і становить:
φ = 1,40 – для навантажувачів із пневматичними шинами;
φ = 2,00 – для навантажувачів із суцільними гумовими шинами.

Горизонтальні навантаження під час прискорення та гальмування вилкових навантажувачів допускається приймати як 30 % від вертикального характеристичного навантаження на вісь Qk.

Розміщення вертикальних навантажень на вісь Qk та Qk,dyn вилкових навантажувачів потрібно приймати відповідно до рисунку 1.

Розрахункове значення навантаження від удару вилкових навантажувачів встановлюють з урахуванням динамічних характеристик вилкового навантажувача та конструкції. Реакція конструкції може враховувати нелінійні деформації. Замість виконання динамічного розрахунку допускається використовувати еквівалентну статичну силу F.

Допускається встановлювати розрахункове значення еквівалентної статичної сили F із застосуванням методики м'якого удару. При м’якому ударі конструкція вважається пружною, а об'єкт, що ударяє, – жорстким. Дозволяється застосовувати розрахункове значення еквівалентної статичної сили F=5W, де W – сума ваги нетто та вантажопідіймальної здатності навантажувача (таблиця 6). Навантаження діє на висоті 0,75 м від підлоги.

Підрозділом даного ДБН “Безкаркасні складські будівлі зі сталевих аркових гофропрофілів та складські будівлі з легких сталевих тонкостінних конструкцій” передбачено:
Вимоги поширюються на безкаркасні складські будівлі шириною від 4,5 м до 36 м із сталевих аркових гофропрофілів та складські будівлі із легких сталевих тонкостінних конструкцій.
Норми не застосовні до аркових безкаркасних конструкцій для засипання ґрунтом, організації тунелів тощо. Прямий контакт конструкцій гофрованого профілю з ґрунтом та постійний контакт із водою не допустимі.
Вимоги поширюються на сталеві тонкостінні конструкції (ЛСТК), виготовлені з холодноформованих сталевих стрижневих елементів із найбільшою товщиною перерізу не більше ніж 4 мм.
Розрахунок несних конструкцій безкаркасних складських будівель та складських будівель із каркасом із ЛСТК потрібно виконувати відповідно до [1–24], дотримуючись вимог ДБН А.1.1-94.
Конструкції безкаркасних складських будівель та складських будівель із ЛСТК потрібно захищати від ударів складських транспортних засобів. Безкаркасні складські будівлі можуть бути утеплені (з теплим чи холодним режимом експлуатації), або неутеплені (з холодним режимом експлуатації). Утеплення конструкції здійснюють без порушення її герметичності. Утеплення ззовні із застосуванням дюбель-парасоль не допустимо.
Для конструкцій безкаркасних складських будівель потрібно застосування сталі підвищеної міцності з розрахунковим опором за межею текучості не менше ніж 270 МПа.
З'єднання профілів безкаркасних складських будівель між собою потрібно виконувати за допомогою фальцезгинальної машини. Кріплення до гофрованої оболонки потрібно здійснювати методом закатування підвісних елементів у фалець. Газове різання та зварювання між собою аркових елементів безкаркасної складської будівлі не допустимо.
Кріплення кранового, вантажопідіймального устаткування, транспортувального устаткування, включаючи зернопроводи, механізми, що створюють динамічні навантаження або/та вагою більше ніж 200 Па (характеристичне значення навантаження), до аркового покриття не дозволяється.
Обпирання аркових конструкцій безкаркасних складських будівель на конструкції стелажів не дозволяється.
Характеристики поперечних перерізів аркових елементів приймають за розрахунками чи результатами випробувань.
Дозволяється визначати характеристики профілів методами чисельного моделювання.
Граничні відхили розмірів аркових елементів не повинні перевищувати значень, вказаних в таблиці 8. Різниця між значеннями ширини вузьких полиць кожного профілю має становити не більше ніж 2 мм.
Серповидність прямолінійних профілів не повинна перевищувати 2 мм на кожні 2 м довжини, а хвилястість на плоских ділянках прямолінійних профілів не повинна перевищувати 2 мм.

Також ДБН В.2.2-43:2021 передбачено Додаток А (довідковий) “КЛАСИФІКАЦІЯ СКЛАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ”.

З текстом документа можна ознайомитись за посиланням: www.minregion.gov.ua

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!