Знайомимо детальніше щодо нових ДБН В.1.2-11:2021 “ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ“, які набрали чинності від 01.09.2022 року

1 листопада 2022 року, 11:30

Частина 1.

Так, норми визначають основні положення основної вимоги щодо забезпечення економії енергії та енергетичної ефективності (далі – основна вимога) відповідно до Закону України «Про будівельні норми».

Ці норми поширюються на будівлі та споруди у цілому та їх частини (конструктивні та інженерні системи) під час проєктування та будівництва, а також встановлюють положення щодо дотримання функціональних параметрів об’єкта під час його експлуатації.

Вимоги цих норм застосовуються при проєктуванні та будівництві разом із іншими будівельними нормами, що встановлюють вимоги до об’єктів: будівель, споруд, їх частин (конструктивних та інженерних систем) залежно від функціонального призначення.

Ці норми застосовують при встановленні у будівельних нормах обов’язкових вимог до об’єкта нормування у будівництві, а також використовуються при розробленні нормативних документів на конструктивні та інженерні системи.

Розділ даного ДБН “ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ” передбачає:

Будівлі і споруди повинні бути придатними для використання за призначенням з урахуванням, зокрема, безпеки для здоров’я людей, які задіяні протягом усього життєвого циклу об’єкта.

Основна вимога стосується зниження енергоспоживання будівлями при їх експлуатації з урахуванням кліматичних умов, місцезнаходження та призначення. Основна вимога розповсюджується на використання енергії для опалення та охолодження приміщень або теплової зони, регулювання вологості, гарячого водопостачання, вентиляції та освітленості.

Підтвердження відповідності основній вимозі щодо забезпечення економії енергії та енергоефективності здійснюється для будівель та споруд, на які встановлені норми, що містять таку вимогу.

Призначення будівель і споруд за вимогою економії енергії та енергоефективності – захист життя або здоров'я людей, майна, життя або здоров'я тварин і рослин від погроз, обумовлених дією низьких та високих температур, браку (нестачі) чистого повітря при забезпеченні достатньої безпеки систем інженерного устатковання будівлі та споруди.

Забезпечення виконання основної вимоги щодо економії енергії та енергетичної ефективності здійснюється за рахунок використання системи заходів з:
- проєктування теплоізоляційної оболонки об’єктів будівництва з забезпеченням зниження теплових витрат через її елементи;
- використання об’ємно-планувальних рішень об’єктів будівництва, що одночасно забезпечують зниження теплових витрат через теплоізоляційну оболонку та теплові надходження від сонячної радіації;
- застосування конструктивних рішень та обладнання, що забезпечують використання відновлюваних джерел енергії (включаючи сонячну радіацію) для потреб забезпечення необхідних параметрів внутрішнього повітря та для гарячого водопостачання;
- забезпечення регульованого повітрообміну допустимого санітарними нормами;
- проєктування інженерного устатковання з урахуванням експлуатаційних температурних, вологісних режимів та технологічних процесів об’єктів будівництва;
- проєктування конструктивних рішень елементів теплоізоляційної оболонки з урахуванням змін теплофізичних характеристик матеріалів в процесі експлуатації виробів.

Ця основна вимога щодо економії енергії та енергетичної ефективності реалізується на підставі суттєвих характеристик будівельної продукції.

Розділ даного ДБН “ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ЕКОНОМІЇ ЕНЕРГІЇ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ”

Енергетичні властивості будівель (споруд) визначаються витратами енергії на їх експлуатацію від джерела енергії для забезпечення комфортного режиму в приміщеннях з урахуванням:
1 – кількості енергії, що необхідна для задовільнення потреб споживача при забезпеченні комфортного теплового режиму при опаленні будівлі, охолодженні, освітленні, що встановлюється відповідно до існуючих методів розрахунку;
2 – теплонадходжень до будівлі від сонця - пасивне опалення, охолодження, природна вентиляція;
3 – балансових енергетичних характеристик 1-ї та 2-ї складових з урахуванням теплоізоляційних властивостей будівлі;
4 – підведеної до будівлі енергії, що зареєстрована для кожного виду енергоносія, включаючи електроенергію, енергію гарячого водопостачання, відновлювальні джерела енергії, когенерацію тощо;
5 – відновлюваної енергії, що вироблена на прилеглій до будівлі території;
6 - енергії з відновлюваних джерел, що виробляється обладнанням, розташованим на даху, фасаді, прилеглій до будівлі території, та постачається до зовнішніх мереж;
7 – кількості використаної первинної енергії на потреби будівлі або кількості викидів СО2 .

Для оптимізації споживання енергії інженерними системами будівель у нормах з теплової ізоляції та енергоефективності будівель встановлюють вимоги щодо загальної енергетичної ефективності будівлі, у нормах з інженерних систем будівель встановлюють вимоги до характеристик цих систем та їх контролю.

Вимоги до інженерних систем повинні охоплювати, принаймні:
a) системи опалення;
б) системи охолодження;
в) системи гарячого водопостачання;
г) системи кондиціювання повітря;
д) системи механічної вентиляції;
е) системи освітлення або поєднання цих систем, у тому числі систем технічного управління.

Нормативні вимоги до інженерних систем будівлі повинні сприяти впровадженню інтелектуальних систем обліку для нових будівель та після термомодернізації існуючих, сприяти встановленню активних систем контролю, таких як системи автоматизації, контролю та управління.

Показники енергетичної ефективності будівлі характеризують ефективність використання енергії, встановлюють граничні межі витрат енергії, і використовуються при проєктуванні, будівництві, прийнятті в експлуатацію, а також в подальшій експлуатації з урахуванням категорії відповідальності будівлі і класу її енергетичної ефективності.

Енергетична ефективність будівлі EPB представляється показником EP, який відносять до кондиціонованої (опалюваної) площі Af або до кондиціонованого (опалюваного) V об’єму будівлі. Будівлю характеризують наступними показниками енергетичної ефективності, чисельні значення яких встановлюються вимогами ДБН В.2.6-31:
- енергопотреба будівлі EPnd;
- енергоспоживання будівлі EPuse;
- поставлена енергія EРdel
- первинна енергія EР;
- маса викидів парникових газів mCO2.

Критерій енергопотреби будівлі EPnd повинен включати витрати енергії на опалення, охолодження (в тому числі на попередній підігрів/охолодження вентиляційного повітря), вентиляцію (підігрів/охолодження повітря), та гаряче водопостачання.

Критерій енергоспоживання будівлі EPuse повинен включати витрати на опалення (опалення приміщень/теплової зони, попередній підігрів вентиляційного повітря, допоміжна енергія системи опалення), охолодження (охолодження приміщень/теплової зони, попереднє охолодження вентиляційного повітря, включаючи осушення, допоміжна енергія системи охолодження).

Критерій поставленої енергії EPdel повинен включати витрати на опалення (опалення приміщень або теплової зони, попередній підігрів вентиляційного повітря, допоміжна енергія, система опалення), вентиляцію (вентилятори), охолодження (охолодження приміщень або теплової зони, попереднє охолодження вентиляційного повітря, включаючи осушення, допоміжну енергію, система охолодження), гаряче водопостачання (нагрів гарячої води, допоміжна енергія, система гарячого водопостачання), освітлення.

Поставлена енергія класифікується за наступними зовнішніми границями (походження або призначення):
- на місці/місцевий;
- неподалік;
- далекий.

Критерії первинної енергії EР та викидів mCO2 повинні включати всі енергетичні потоки будівлі з урахуванням поставленої енергії та енергії, що виробляється будівлею, з урахуванням встановлених у нормах та стандартах факторів перетворення енергії від відновлюваних та невідновлюваних джерел.

При проєктуванні будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії енергоефективність визначається за результатами розрахунків первинної енергії та показника викидів СО2 (парникових газів).

Вибір заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель залежить від:
- місцезнаходження, орієнтації та геометрії будівельного об’єкта;
- фізичних характеристики матеріалів і елементів теплоізоляційної оболонки;
- проєктних параметрів систем технічного устатковання;
- експлуатаційної надійності систем технічного устатковання;
- умов експлуатації будівельного об’єкта, поводження людей;
- довговічності (надійності) теплоізоляційної оболонки (огороджувальних конструкцій).

При проєктуванні будівель повинна бути врахована технічна, екологічна і економічна доцільність альтернативних систем енергопостачання - децентралізованих систем постачання енергії на основі енергії з відновлюваних джерел; когенерації; централізованого опалення або охолодження, зокрема, якщо воно базується загалом або частково на енергії з відновлювальних джерел; теплових помп, за умови їх доступності.

Аналіз зазначених альтернативних систем повинен бути задокументованим та доступним для перевірки. Аналіз альтернативних систем енергопостачання здійснюється для будівлі індивідуально або для групи схожих будівель чи спільних типологічних характеристик будівель в одній температурній зоні. Що стосується комбінованих систем опалення і охолодження, то аналіз здійснюється для усіх будівель, приєднаних до системи в одній зоні.

Для будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії клас технічногооснащення, автоматизації, моніторингу й управління слід приймати не нижчим ніж клас «А» згідно з положеннями.

В багатоквартирних житлових будинках не допускається застосовувати децентралізовані відновлювані джерела енергії для потреб опалення та охолодження (окрім фотоелектричних модулів для виробництва електричної енергії, сонячних колекторів для опалення та теплових насосів типу «повітря - повітря» для охолодження та опалення), якщо клас енергоефективності будівлі та технічного оснащення, автоматизації, моніторингу й управління нижче класу «С» або обладнання застосоване в інженерних системах (насоси, терморегулятори тощо) нижче класу «А».

Для забезпечення (підвищення) показників енергетичної ефективності будівлі слід максимально знижувати показник компактності будівлі за рахунок об’ємно-планувальних рішень, оскільки при однаковому рівні приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівлі, що мають менший показник компактності, витрачають енергії на опалення (охолодження) менше ніж будівлі з більшим показником компактності.

Зниження потреб енергії у нагріванні та охолодженні повітря з урахуванням енергоспоживання вентиляторів має забезпечуватись відповідним проєктуванням систем природної чи примусової вентиляції.

Обмеження витрат на енергетичні потреби, пов’язані з нагріванням і кондиціонуванням повітря, може бути досягнуте за рахунок:
- забезпечення повітронепроникності об’єктів будівництва;
- проєктування та калібрування вентиляційних установок відповідно до вимог щодо якості повітря;
- дотримання відповідних правил щодо роботи систем вентиляції;
- застосування теплообмінних пристроїв для зменшення енергії за рахунок утилізації теплоти.

Деталі згодом.

З текстом документа можна ознайомитись за посиланням: www.minregion.gov.ua

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!