Щодо ДБН В.1.2-6:2021 “Основні вимоги до будівель і споруд. МЕХАНІЧНИЙ ОПІР ТА СТІЙКІСТЬ”, які набули чинності з 1 вересня 2022 року

3 листопада 2022 року, 13:30

Частина 2.

Частина 1:https://bit.ly/3sSt94b

Розділ даного ДБН “ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬ І СПОРУД”

Будівлі, споруди та їх частини повинні бути запроєктовані та виконані так, щоб протягом усього життєвого циклу (під час проєктування, будівництва, експлуатації, виводу із експлуатації та ліквідації) з відповідним ступенем надійності та економічності: витримували усі можливі дії та впливи під час їх зведення і використання; відповідали зазначеним вимогам до експлуатації.

Будівлі і споруди та їх частини повинні бути запроєктовані і побудовані з відповідною несучою здатністю, експлуатаційною придатністю та довговічністю, тобто, навантаження та впливи, що діятимуть під час будівництва і експлуатації, не призводили до:
- руйнування всієї будівлі або споруди, або її частини;
- значної деформації, що перевищує гранично допустимий ступінь;
- пошкодження частини будівлі або споруди або встановленого обладнання внаслідок значних деформацій несучих конструкцій;
- пошкодження, непропорційного за обсягами порівняно з першопричиною.

Несуча здатність та стійкість несучих конструкцій будівель і споруд у разі пожежі має бути забезпечена протягом проміжку часу, необхідного для забезпечення евакуації людей та виконання робіт пожежно-рятувальними підрозділами.

Сейсмічні впливи не повинні призводити до руйнування всієї будівлі або споруди, або її частини.

Конструкції, будівлі та споруди повинні бути запроєктовані та виконані так, щоб не зазнавати пошкоджень внаслідок вибуху, ударів та наслідків людської помилки у розмірі, не пропорційному першопричині.

Потенційні руйнування повинні бути виключені або обмежені шляхом:
- усунення або зниження небезпеки для несучої конструкції;
- вибору конструктивної системи, малочутливої до небезпеки, що розглядається;
- вибору конструктивної системи, яка може забезпечити цілісність будівлі або споруди при відмові окремого елемента або обмеженої частини конструкції, або при виникненні допустимого локального руйнування;
- надійного з’єднання конструктивних елементів;
- викристання заходів захисту від перенавантаження (наприклад, легкоскидних огороджень).

Основна вимога забезпечується виконанням таких заходів:
-вибором придатних матеріалів, відповідним розрахунком та конструюванням; визначенням процедур контролю проєктування, виробництва, зведення та експлуатації, які повинні бути зазначені проєктом.

Надійність, яка пред’являється до конструкцій, будівель та споруд, досягається забезпеченням вимог будівельних норм при розробці проєкту і належним виконанням заходів з керування якістю та експлуатацією згідно з проєктом.

Для несучої здатності та для експлуатаційної придатності конструкцій можуть прийматись різні рівні надійності.

При виборі рівнів надійності для відповідної конструкції будівлі або споруди слід брати до уваги такі основні фактори, які включають:
- можливі причини та/або режим досягнення граничного стану;
- можливі наслідки руйнування, які стосуються ризику для життя, тілесних ушкоджень, потенційних економічних втрат;
- втрата пам’яток історії та обʼєктів культурної спадщини;
- витрати та процедури, необхідні для зменшення ризику руйнування.

Рівні надійності, що використовуються для конструкції, можуть бути визначені одним з наступних або обома способами:
- класифікацією будівлі або споруди в цілому за наслідками (відповідальністю);
- класифікацією конструкції або її компонентів за категорією відповідальності.

Рівні надійності стосовно несучої здатності та експлуатаційної придатності можуть досягатись відповідною комбінацією:
a) превентивних та захисних заходів (наприклад, створенням захисних бар'єрів, активними та пасивними захисними заходами проти пожежі, захисними заходами проти ризику появи корозії, такими як фарбування або катодний захист);
б) заходів, що відносяться до проєктних розрахунків:
- репрезентативних величин дій;
- вибору часткових коефіцієнтів;
в) заходів, що відносяться до керування якістю;
г) заходів, які мають на меті зменшення помилок при проєктуванні і зведенні конструкцій;
д) інших заходів, що відносяться до таких інших проєктних аспектів:
- основні вимоги;
- ступінь живучості (конструктивна цілісність);
- довговічність, включаючи проєктний термін експлуатації;
- ступінь та якість інженерних досліджень та можливий вплив зовнішнього середовища;
- точність використаних розрахункових моделей;
е) виконання будівельних робіт згідно з проєктною документацією;
ж) здійснення періодичних оглядів, обстежень та експлуатаційного обслуговування будівель і споруд.

Розділ даного ДБН “ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬ І СПОРУД”

Проєктний термін експлуатації визначається, виходячи з вимог, що містяться у завданні на проєктування, на основі техніко-економічного обґрунтування.

При визначенні проєктного терміну експлуатації слід прогнозувати швидкість змін тих технологічних процесів і виробництв, для організації і обслуговування яких створюється об’єкт.

Підрозділ даного ДБН “Довговічність”

Для оцінки довговічності будівельних конструкцій застосовують такі методи:
- розрахункові методи (у випадку їх наявності);
- спостереження за технічним станом будівельних конструкцій в будівлях і спорудах, що експлуатуються;
- механічні руйнівні і неруйнівні випробування;
- кліматичні короткострокові і довгострокові випробування;
- хімічні випробування (враховуючи корозійні).

Підрозділ даного ДБН “Керування якістю”

При розробці конструкції, будівлі або споруди, що відповідає вимогам та припущенням, зробленим при проєктуванні, слід вжити відповідних заходів з керування якістю.

Ці заходи складаються з визначення вимог до надійності, організаційних заходів та здійснення контролю на стадіях проєктування, будівництва та експлуатації будівель і споруд.

Підрозділ даного ДБН “Розрахункові моделі”

Всі проєктні розрахунки виконуються з використанням розрахункових моделей, серед яких визначаються:
- моделі впливів;
- моделі споруд, за допомогою яких визначаються внутрішні сили, моменти, напруження тощо;
- моделі властивостей опору матеріалів.

Розрахункові моделі, як правило, повинні базуватися на експериментальній перевірці прийнятих припущень, що визначають співвідношення між впливом і ефектом впливу і між ефектом впливу і міцністю.

Підрозділ даного ДБН “Моделі впливів”

Повна модель впливу має описувати його властивості, такі як величина, положення, напрямок, тривалість тощо. Вибір моделі впливу залежить від типу розрахунку, що виконується. При статичному розрахунку, зазвичай, важливі тільки максимальні і мінімальні значення протягом деякого періоду повторюваності.

Динамічна модель впливу має описувати зміну впливу в часі досить докладним і точним способом для того, щоб отримати достатньо точні результати розрахунків. Вплив може бути задано в тимчасовій або частотній області.

Підрозділ даного ДБН “Моделі будівель та споруд”

Будівля або споруда в загальному випадку може бути представлена моделлю, що складається з одновимірних елементів (балки, колони, ванти, арки тощо), двовимірних елементів (плити, стіни, оболонки тощо) і тривимірних елементів. Зазвичай геометричні розміри діючої конструкції відрізняються від їх номінальних значень, тобто у конструкції є геометричні недосконалості. Якщо робота конструкції чутлива до таких недоліків, то вони повинні бути включені в модель.

У деяких випадках деформації конструкції викликають суттєві відхилення від номінальних значень геометричних розмірів. Якщо такі деформації важливі для роботи конструкції, їх доводиться розглядати в розрахунку принципово тим же самим способом, що і недосконалості. Ефекти таких деформацій зазвичай позначаються як геометрично нелінійні або ефекти другого порядку.

При побудові моделі будівлі або споруди необхідно визначити, які види реакцій розглядаються:
- динамічна чи статична;
- пружна чи непружна;
- геометрично лінійна чи геометрично нелінійна;
- з незалежною від часу поведінкою чи з залежною (наприклад, повзучістю).

Підрозділ даного ДБН “Моделі опору матеріалів”

У всіх проєктних розрахунках необхідно приймати деякі припущення про співвідношення між силами або моментами і деформаціями (або швидкостями деформації). Ці припущення можуть змінюватися в залежності від мети і типу розрахунку.

Можливі використання моделей лінійної або нелінійної пружної роботи, пружнопластичної або жорстко-пластичної поведінки матеріалу. При цьому можливо використовувати різні моделі для загального розрахунку споруди і для перевірки несучої здатності елементів чи сполучень. Наприклад, згинальний момент в нерозрізній балці може бути обчислений відповідно до її пружної роботи, а несуча здатність – з урахуванням пружно-пластичного опору перерізу.

З текстом документа можна ознайомитись за посиланням: www.minregion.gov.ua

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!