Знайомимо детальніше з новими ДБН В.1.2-7:2021 “ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА”, що набули чинності 1 вересня поточного року

4 листопада 2022 року, 09:30

Частина 1.

Так, норми визначають основні положення основної вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки (далі – основна вимога) відповідно до Закону України «Про будівельні норми».

Ці норми поширюються на будівлі та споруди у цілому та їх частини (конструктивні та інженерні системи) під час проєктування та будівництва, а також встановлюють положення щодо дотримання функціональних параметрів об’єкта під час його експлуатації.

Вимоги цих норм застосовуються при проєктуванні та будівництві разом із іншими будівельними нормами, що встановлюють вимоги до об’єктів: будівель, споруд, їх частин (конструктивних та інженерних систем) залежно від функціонального призначення.

Ці норми застосовують при встановленні у будівельних нормах обов’язкових вимог до об’єкта нормування у будівництві, а також використовуються при розробленні нормативних документів на конструктивні та інженерні системи.

Термінологією даних ДБН передбачено: - Інжиніринг пожежної безпеки – застосування інженерних методів до розробки або оцінки проєктів будівель і споруд шляхом аналізу конкретних сценаріїв пожежі або кількісної оцінки ризику для групи сценаріїв пожежі.

Розділ даного ДБН “ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ”

Основна вимога щодо забезпечення пожежної безпеки стосується зведення до мінімуму можливості виникнення пожежі під час будівництва, експлуатації та ліквідації будівель і споруд та передбачає, що об’єкти повинні бути запроєктовані і побудовані так, щоб у разі виникнення пожежі: - упродовж визначеного проміжку часу зберігалася несуча здатність конструкцій; - було обмежено виникнення та поширення вогню і диму всередині будівлі або споруди; - було обмежено поширення вогню на сусідні будівлі і споруди; - була забезпечена можливість евакуації людей або їх порятунок в інший спосіб; - враховувалася безпека пожежно-рятувальних підрозділів.

Вимоги пожежної безпеки мають включати вимоги щодо планування і розташування будівель і споруд, характеристик будівельних конструкцій та інженерних систем.

Суттєві експлуатаційні характеристики будівельної продукції, що застосовується протягом тривалого часу в будівлі або споруді, повинні задовольняти виконання основної вимоги щодо пожежної безпеки.

Для забезпечення виконання основної вимоги щодо пожежної безпеки може застосовуватись інжиніринг пожежної безпеки. Основні принципи інжинірингу пожежної безпеки наведені у додатку А.

Розділ даного ДБН “КРИТЕРІЇ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ”

Під час проєктування об’єктів дотримання основної вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки упродовж усього життєвого циклу здійснюється завдяки виконанню комплексу заходів.

Підрозділ даного ДБН “Класифікація навантажень та впливів під час пожежі”

Чинниками, що негативно впливають на забезпечення пожежної безпеки об’єктів, є теплові, механічні, хімічні, біологічні та електромагнітні впливи.

Тепловий вплив складається із випромінювання, конвекції і теплопровідності. Рівень теплового впливу залежно від часу визначається стадією розвитку пожежі, яку можна змоделювати розрахунковим методом або випробуванням.

Для теплових впливів слід розрізняти такі рівні: - невелике джерело запалювання (наприклад, типу сірника); - поодинокий предмет, що горить (наприклад, палаючий елемент меблів; - матеріали, що зберігаються в промислових приміщеннях); - повністю розвинена пожежа (наприклад, вплив реальної пожежі, стандартний температурний режим).

Для оцінки вогнестійкості конструкцій слід застосовувати такі підходи, як розгляд сценаріїв реальної пожежі, розгляд сценаріїв умовної пожежі, розрахунок вогнестійкості.

Для розрахунку теплового впливу пожежі на будівлі і споруди (наприклад, у приміщенні, у групі приміщень або на частинах будівлі і споруди) за сценарієм реальної пожежі слід враховувати: - розвиток пожежі (властивості і розміщення будівлі і споруди); - пожежне навантаження (тип, кількість речовин та матеріалів і швидкість їх горіння); - надходження повітря (кисню) до місця пожежі; - перешкоду вогню (поділ на відсіки) та диму (димозахисна перешкода); - цілісність протипожежних відсіків; - термічні властивості огороджувальної конструкції; - загальну стійкість конструктивної системи; - раннє виявлення пожежі системами пожежної сигналізації; - ефективність систем протипожежного захисту.

Залежно від визначеної стратегії пожежної безпеки та інженерно-технічного забезпечення слід також враховувати: - вплив відповідної системи протипожежного захисту; - дії пожежно-рятувального підрозділу (які можуть бути ініційовані спрацюванням систем протипожежного захисту).

За сценарієм умовної пожежі необхідно, щоб обмежувалось поширення вогню та була забезпечена несуча здатність конструкції впродовж визначеного проміжку часу. Наведене виконують шляхом підтвердження вогнестійкості несучих та/або огороджувальних конструкцій.

Інтенсивність теплового впливу під час реальної пожежі може бути більшою чи меншою ніж та, що відтворюється в стандартному температурному режимі.

Якщо за деяких обставин потрібно провести випробування за меншої швидкості підвищення температури, ніж у стандартному температурному режимі, то проводять випробування в режимі повільного горіння (тління). Такі випробування проводять тільки в тому випадку, коли очікується, що значення характеристики виробу в умовах дії реальної пожежі, що повільно розвивається, виявиться значно меншим, ніж у режимі випробування за стандартним температурним режимом.

Для визначення характеристики вогнестійкості, наприклад, зовнішніх несучих стін, може бути використаний температурний режим зовнішньої пожежі.

Для розрахунку вогнестійкості конструкцій необхідно брати до уваги їх несучу здатність, цілісність та теплоізолювальну здатність. Для цього необхідно розрахувати або отримати експериментальні дані щодо реакції елемента (конструкцій) на тепловий вплив. Для розрахунку потрібна інформація щодо теплообміну від вогню до елемента (конструкції).

У разі використання в розрахунках стандартного температурного режиму слід застосовувати відповідні коефіцієнти конвекційного і радіаційного теплообміну, які відповідають умовам, що мають місце при цих випробуваннях. Для інших моделей вогневого впливу слід використовувати відповідний коефіцієнт теплообміну.

Для оцінки цілісності огороджувальних конструкцій потрібна інформація, наприклад, щодо можливості появи тріщин та наскрізних отворів, що розвиваються в елементі, яку часто можна визначити лише проведенням випробування на вогнестійкість.

З текстом документа можна ознайомитись за посиланням: www.minregion.gov.ua

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!