Продовжуємо знайомити з ДБН В.1.2-7:2021 “ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА”, що набули чинності 1 вересня поточного року

4 листопада 2022 року, 18:00

Частина 3.

Частина 1: https://bit.ly/3hct9cp

Частина 2: https://bit.ly/3fxAPpr

Даними ДБН передбачено ДОДАТОК Б (довідковий) “ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ"

Щодо стратегії пожежної безпеки

Пожежну безпеку будівель і споруд забезпечують застосуванням системи запобігання пожежі, комплексу протипожежного захисту та системи управління пожежною безпекою.

Обмеження поширення вогню і диму забезпечують використанням огороджувальних конструкцій, які виконують функції протипожежних та протидимових перешкод, та поділом споруди на протипожежні відсіки (секції).

Для запобігання розвитку пожежі до неприпустимого рівня, що призводить до небезпечного поширення диму в межах споруди, огороджувальні конструкції протипожежних відсіків (приміщень) мають бути стійкими до впливу вогню упродовж заданого проміжку часу.

Використання дверей, сходів, ескалаторів тощо не повинно порушувати цілісність протипожежних відсіків та протипожежних і протидимових перешкод.

Необхідною передумовою забезпечення цілісності протипожежних відсіків має бути забезпечення стійкості до обвалення несучих будівельних конструкцій.

Для обмеження поширення вогню між сусідніми спорудами та забезпечення доступу пожежно-рятувальних підрозділів до споруд мають бути дотримані протипожежні розриви та використані будівельні конструкції з належними пожежними характеристиками.

Під час евакуації має бути обмежений вплив на людей небезпечних чинників пожежі.

Під час вибору заходів та засобів протипожежного захисту слід брати до уваги передбачені заходи щодо гасіння пожежі та рятування, пов’язані з втручанням та діями пожежнорятувальних підрозділів.

Щодо збереження несучої здатності конструкцій

Несуча здатність та стійкість несучих конструкцій будівель і споруд у разі пожежі мають забезпечувати:
- безпеку людей на час їх перебування всередині будівлі чи споруди;
- врахування безпеки пожежно-рятувальних підрозділів;
- опір руйнуванню будівлі чи споруди;
- здатність будівельної продукції, яка має відношення до пожежної безпеки, виконувати свої функції упродовж необхідного проміжку часу.

Необхідний проміжок часу, впродовж якого зберігається несуча здатність конструкцій будівель і споруд (виражається тривалістю стійкості під час умовної пожежі) має забезпечити:
- вимоги щодо вогнестійкості для будівель і споруд з обмеженим питомим пожежним навантаженням;
- встановлення вимоги щодо вогнестійкості впродовж заданого, але обмеженого проміжку часу, коли визначений час, необхідний для безпечної евакуації та втручання пожежнорятувальних підрозділів;
- встановлення вимоги щодо вогнестійкості для конструктивної системи, за якої вона вистоїть у разі повного вигоряння всіх горючих матеріалів у будівлі чи споруді або певній їхній частині, без урахування втручання пожежно-рятувальних підрозділів.

Несуча здатність і стійкість будівель і споруд під час пожежі повинна забезпечуватись вогнестійкістю всіх конструкцій і з’єднань конструктивної системи.

При визначенні несучої здатності та стійкості будівельних конструкцій під час пожежі слід враховувати наслідки теплового розширення, які пов'язані з деформаціями та/або виходом із ладу елементів конструкцій.

Для оцінювання несучої здатності конструктивної системи необхідно розглядати:
- несучі елементи з функцією протипожежних перешкод та без неї, до яких належать стіни (зовнішні і внутрішні), перекриття міжповерхові (у тому числі горищні та над підвалом), покриття, елементи каркасів (колони, балки, ферми, ригелі);
- пасивні та активні елементи, що підвищують вогнестійкість будівельних конструкцій.

До пасивних елементів належать: підвісні стелі/стельові мембрани; вертикальні захисні перегородки; вогнезахисні облицювання та покриви; водонаповнені конструкції тощо. Активними елементами, що підвищують вогнестійкість конструкцій, є дренчерні системи та системи пожежогасіння тонкорозпиленою водою.

Щодо обмеження утворення і поширення вогню і диму в будівлях і спорудах

Забезпечення виконання основної вимоги щодо обмеження утворення і поширення вогню і диму в будівлях і спорудах здійснюється завдяки виконанню комплексу заходів, зокрема:
- запобігання виникненню пожежі;
- обмеження утворення і поширення вогню та диму всередині приміщення та за межі приміщення, в якому виникла пожежа;
- сповільнення розвитку пожежі і поширення вогню та диму для збільшення часу для безпечної евакуації людей, які перебувають поблизу та/або на відстані від місця виникнення пожежі;
- надання можливості пожежно-рятувальним підрозділам локалізувати пожежу, поки вона не набула значного розвитку.

Обмеження утворення і поширення вогню та диму в будівлях і спорудах досягається:
- запобіганням виникненню пожежі;
- обмеженням утворення і поширення вогню та диму всередині приміщення, де виникла пожежа;
- обмеженням поширення вогню та диму за межі приміщення, в якому виникла пожежа.

Запобігання виникненню пожежі забезпечується використанням:
- електричних, механічних, опалювальних і газових систем та систем вентиляції (димоходів) за призначенням з належними показниками реакції на вогонь і/або вогнестійкості та розміщенням їх на безпечній відстані від будівельних конструкцій та інтер’єру приміщень, виконаних з горючих матеріалів;
- пристроїв електричного захисту; - систем блискавкозахисту;
- систем флегматизації;
- вибухозахисних систем, зокрема систем пригнічення вибуху.

Обмеження утворення та поширення вогню і диму в межах приміщення, де виникла пожежа, забезпечується застосуванням заходів, зазначених у пункті Б.2, та використанням:
- будівельних конструкцій з належними показниками реакції на вогонь;
- первинних засобів пожежогасіння і пожежного інвентарю;
- систем протипожежного захисту (систем пожежної сигналізації, автоматичних систем пожежогасіння, систем керування евакуюванням, систем протидимного захисту тощо);
- систем аварійного електропостачання та систем вогнезахисту кабельних систем.

Обмеження поширення вогню і диму за межі приміщення, де виникла пожежа, здійснюється за рахунок виконання комплексу заходів, зокрема:
- застосування заходів, зазначених в пункті Б.3;
- встановлення протипожежних перешкод (стін, перекриттів тощо) відповідно до функціонального призначення будівлі чи споруди;
- закривання прорізів у протипожежних перешкодах;
- конструкцією фасадів, що стримує поширення вогню на прилеглі частини будівлі чи споруди;
- використання систем пожежогасіння;
- використання систем протидимового захисту;
- використанням вогнестійких повітроводів та протипожежних клапанів у системах вентиляції;
- стельових мембран;
- пристроїв перекривання прорізів в місцях проходу систем електропроводки, конвеєрів і рейкових транспортних систем;
- фальшпідлог;
- з’єднання конструкцій;
- каналів і шахт для інженерних систем;
- частин, що підвищують вогнестійкість, якими є підвісні стелі.

Щодо обмеження поширення вогню на сусідні будівлі і споруди

Поширення вогню на сусідні будівлі і споруди має розглядатися між повністю розділеними об'єктами (наприклад, для будівель, розташованих одна навпроти одної через дорогу) або між різними об'єктами, об'єднаними разом, але між якими є протипожежна стіна.

Обмеження поширення вогню на сусідні будівлі і споруди здійснюється завдяки:
- забезпеченню безпеки людей на інших будівлях і спорудах, що розташовані поруч і на деякій відстані від будівлі чи споруди, в якій виникла пожежа;
- запобіганню великій пожежі і її наслідкам, наприклад, втраті життєво важливих об’єктів;
- наданню можливості пожежно-рятувальному підрозділу локалізувати пожежу.

Обмеження поширення вогню на сусідні будівлі і споруди досягається шляхом:
- обмеження випромінювання, що досягається встановленням і виконанням вимог щодо:
- відстані між будівлями і спорудами;
- розмірів незахищених поверхонь, таких як вікна;
- характеристик матеріалів для фасадів за показниками «реакції на вогонь»;
- вогнестійкості засклених та незасклених частин фасадів;
- засобів активного захисту, таких як застосування систем водяного пожежогасіння;
- обмеження загоряння і поширення вогню по зовнішній поверхні покрівлі, включаючи вікна верхнього світла;
- обмеження проникнення вогню всередину будівлі;
- обмеження загоряння поверхні покриття даху під дією вогню знизу;
- забезпечення функцій протипожежних перешкод покриття або його частини під впливом повністю розвиненої пожежі знизу;
- використання протипожежних стін, до яких, крім вогнестійкості, можуть висуватись вимоги до таких характеристик, як стійкість до удару;
- використанням систем протипожежного водопостачання.

У разі пожежі, безпека людей під час їх евакуації має бути забезпечена завдяки:
- заходам, що зазначені в пункті Б.3;
- проєктуванню і прокладанню шляхів для безпечної евакуації людей;
- відокремленню шляхів евакуації за допомогою протипожежних і протидимних перешкод;
- обмеженню утворення вогню і диму від оздоблення стін і стель та покриттів підлог на шляхах евакуації;
- системам керування евакуацією (в частині систем оповіщення про пожежу і показчиків напрямку евакуювання);
- системам евакуаційного освітлення;
- електрично керованим системам утримання відчиненими протипожежних і димонепроникних дверних блоків;
- електрично керованим системам і пристроям розблокування дверей на шляхах евакуації;
- знакам безпеки;
- засобам індивідуального захисту; - засобам рятування з висоти;
- влаштуванню безпечних місць для порятунку всередині та/або ззовні споруди;
- забезпеченню доступу пожежно-рятувальних підрозділів; - використанню пожежних ліфтів;
- обладнанню споруд системами аварійного (пожежного) зв’язку;
- використанню систем централізованого пожежного спостерігання.

Безпека пожежно-рятувальних підрозділів, окрім вжиття заходів, зазначених в пунктах Б.2, Б.3, Б.5, забезпечується додатковими заходами, що спрямовані на:
- забезпечення можливості виконання рятувальних робіт;
- забезпечення ефективного пожежогасіння всередині та ззовні будівлі чи споруди;
- надання можливості пожежно-рятувальним підрозділам діяти з прийнятним рівнем безпеки і безпечно залишити будівлю чи споруду;
- наявність доступу/місця для пожежно-рятувальних транспортних засобів ззовні/всередині будівлі;
- обладнання пожежними гідрантами;
- використання систем протипожежного водопостачання та системами протипожежного водопроводу;
- планування поверхів;
- використання пожежних шахт;
- застосування сходів та сходових кліток, призначених для евакуації людей, та зовнішніх пожежних драбин;
- влаштування пожежних ліфтів;
- влаштування протипожежних тамбур-шлюзів;
- контроль комунальних систем (газ, електрика, вода тощо) та активних систем пожежної безпеки;
- використання вимикачів/засувок для відключення комунальних систем;
- маркування небезпечних речовин.

З текстом документа можна ознайомитись за посиланням: www.minregion.gov.ua

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!