Програмою форуму було передбачено дві панелі:
«ПОЛІТИКА МАЙБУТНЬОЇ ВІДБУДОВИ: РЕФОРМИ, ПЛАНИ, ПРОГНОЗИ»
Модератор: Президент КБУ Лев Парцхаладзе
«НАПРЯМИ ВІДБУДОВИ: ЖИТЛО, ІНФРАСТРУКТУРА, ПРОМИСЛОВІСТЬ»
Модератор: Доменіко Кампогранде, генеральний директор Федерації Європейської будівельної промисловості (FIEC)
Продовжуємо знайомити з виступами спікерів другої панелі.
Частина 2
Частина 1: https://bit.ly/3xKsXGu
Керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації (IFC - International Finance Corporation) в Україні Олена Волошина нагадала учасникам форуму, що Міжнародна фінансова корпорація, яка є окремою частиною Світового банка, традиційно підтримує приватний сектор. Серед його програм є також допомога органам місцевого самоврядування, міськрадам тощо, але основний напрям діяльності організації – допомога приватному бізнесу.
«До війни приватний сектор давав понад 75% ВВП держави, але за останній рік бізнес втратив дуже багато. Останні дані показують, що внаслідок війни потерпіла більшість підприємців, 40% компаній зазнали безпосередніх збитків, 20% мають своє майно на окупованій території», – зазначила пані Олена. – «Більшість фінансової допомоги, яка надходить, зараз направляється у військову та соціальну сфери. Безумовно, там допомога дуже необхідна, але приватний сектор також потребує підтримки. Тому IFC продовжує діяти у цьому напрямку».
За словами Олени Волошиної, від початку війни корпорація надала понад 150 млн доларів фінансування приватному сектору України і продовжує свої консалтингові програми. Завдяки Фонду енергоефективності IFC залучає німецькі та європейські фонди до переобладнання будинків, що відбудовуються, і перші проєкти вже реалізуються.
У грудні Світовий банк виділив 2 млрд доларів, які підуть у приватний сектор України у найближчий період. Це фінансування підтримки торгівлі, сільського господарства, інфраструктури та багатьох інших секторів.
«Це не лише надання грошей, бо ми не лише банк, але й інституція розвитку, і наш обов’язок набагато ширший, ніж надавати фінансування», – підкреслила пані Олена. – «Наша місія – зробити так, щоб в Україні з’явилися прозорі правила для інвесторів та були створені зрозумілі канали інвестування у приватний сектор».
Що стосується будівництва, і зокрема, будівництва житла, то представниця IFC наголосила, що корпорація буде робити все можливе, щоб проєкти, які будуть втілюватися за її участю, забезпечували кращу якість збудованих та відновлених об’єктів – аби вони були більш екологічними, енергозберігаючими, комфортними.
Кетіл Тоннінг, керівник робочої (цільової) групи FIEC-EIC «Україна» (Task Force «Ukraine»), розповів, що робоча група, яка тісно співпрацює з КБУ, була створена понад півроку тому: «FIEC дивиться як можна підтримати Україну від самого початку війни, у 2022 році було затверджено план дій. Головною своєю метою FIEC вважає координацію зусиль будівельних компаній з усієї Європи та обмін інформацією з найкращими практиками. Ми намагаємося бути максимально прагматичними, ми хочемо бути впевненими у тому, що те, що ми робимо, відповідає потребам людей, які дійсно потребують допомоги. Це і є напрямок роботи нашої робочої групи».
За словами пана Кетіла, FIEC відомо про те, що Україна перебуває на шляху до Європейського Союзу, тому її керівники вважають дуже важливою консультаційну роботу – допомогу в навчанні фахівців, ознайомленні з європейськими вимогами будівництва, проєктуванні, виробництві будматеріалів, екологічних нормах тощо. Вже навіть намічено декілька тренінгів, присвячених цій тематиці.
Кетіл Тоннінг розповів також, що активну допомогу Україні надають і члени FIEC – окремі національні будівельні федерації: італійська, данська, норвезька. Це і організація навчань, і надання електронних курсів українським спеціалістам тощо.
«Від самого початку повномасштабного вторгнення росії в Україну FIEC визначився, що стоїть повністю на стороні України, і надважливо, щоб цей конфлікт закінчився якомога швидше, щоб люди могли знову жити у мирі та безпеці», – наголосив керівник робочої (цільової) групи FIEC-EIC «Україна».
Пітер Сталенс – спеціаліст з питань політики Європейської Комісії DG-Group (відділу будівництва, машин і стандартизації) зазначив: «Ми будемо підтримувати Україну у короткостроковій та довгостроковій перспективі. Ми певні, що Україна буде відбудована, і це стосується також й економіки».
За словами пана Пітера, відділ Єврокомісії з питань будівництва зараз працює у трьох напрямках: зелене будівництво, посилення цифровізації у процесі відбудови, а також «спроможність та стійкість» й тому шукає відповідне фінансування для цього.
Метою Єврокомісії у цій сфері є те, щоб всі ініціативи передбачали екологічну безпеку, щоб продовжувалась диджиталізація отримання всіх дозволів, ліцензій та інших процесів у сфері проєктування та будівництва, а також, щоб запроваджувався стандарт BIM-технологій до закупівлі. Не варто забувати й про запровадження нових стандартів кібербезпеки, оскільки це дуже важливий фактор на шляху до повної диджиталізації. Тож треба знаходити рішення для запровадження нового рівня цифрової безпеки, нових стандартів IT.
«Щодо довгострокових перспектив підтримки України, то вони пов’язані з модернізацією України та поступовою інтеграцією до ЄС. Короткострокова перспектива – це конкретні дії. Зокрема, ми маємо такі інструменти як пакет MFA, який щойно було погоджено. Це позика у розмірі 18 млрд євро, яка дає нам можливість бути більш гнучкими у реалізації наших проєктів. Цей пакет передбачає відбудову мостів, інфраструктури та доріг. Щоб таким чином економіка могла знову функціонувати відповідним чином. Це відбудова лікарень, створення тимчасового житла. Є дуже високі вимоги щодо звітності всіх компаній, які будуть брати у цьому участь», – зазначив Пітер Сталенс.
Серед планів Єврокомісії у сфері середньострокової та довгострокової допомоги – створення мультидонорної багатосторонньої платформи для допомоги Україні. І Єврокомісія сподівається, що Міжнародний валютний фонд, Європейські банки, Європейський інвестиційний банк та інші фінансові установи будуть щільно співпрацювати у цій сфері.
Про результати та перспективи роботи у сфері прозорості публічних послуг розповів учасникам форуму Данило Молчанов – керівник проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах (TAPAS)» (TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
TAPAS співпрацює з українським урядом понад 6 років і підтримав вже ряд проєктів, пов’язаних з прозорістю, відповідальністю та обмеженням можливостей для корупції – в основному, шляхом розроблення цифрових інструментів та систем.
За допомогою проєкту була створена система «ProZorro», задіяні інвестиції у систему відкритих даних в Україні, а також була створена Єдина державна електронна система у сфері будівництва.
«Ще 4 роки тому були певні схеми, в яких було неможливо отримати дозвіл на будівництво без відповідних хабарів», – зазначив Данило Молчанов. – «Від 2,7 до 3,5 млрд гривень щорічно йшли на корупційні витрати».
Водночас за підтримки проєкту TAPAS та за допомогою його експертів була створена програма, запровадження якої має чудові результати. Спеціалісти вважають, що антикорупційний ефект шляхом впровадження цифрових послуг у сфері будівництва склав близько 1,5 млрд доларів, а загальний економічний ефект від будівельного сектору складає близько 15 млрд гривень. Все це завдяки прозорості у адмініструванні процесів у будівельному секторі.
«Довіра до системи зростає, і ефект від її запровадження вже значний. Системою вже скористались близько 60 тисяч осіб – це архітектори, проєктанти, інженери, органи контролю та інші. Основна концепція в тому, щоб максимально виключити людський фактор з надання послуг бізнесу та громадянам, всі сервіси автоматизовані та працюють без будь-якої підтримки зі сторони представників органів державної влади. Це, своєю чергою, й забезпечує високий рівень прозорості», - наголосив пан Молчанов.
Використовуючи свій досвід, фахівці проєкту TAPAS планують створення нової системи – для управління та акумуляції даних і вже після початку війни запустили послугу, що збирає дані про збитки, завдані агресором.
«Ми підтримуємо український уряд у його потребах під час війни і очікуємо застосування принципів прозорості вже на етапі відбудови», – зазначив Данило Молчанов.
Анджей Райкевіч, незалежний член Наглядової ради ДУ «Фонд енергоефективності», нагадав учасникам форуму, що Фонд працює в Україні вже п’ять років. Метою фундації була підтримка об'єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ) шляхом допомоги у процесах глибокої інновації житлових будинків.
Фонд працював з фондом Greenfield, мав підтримку Європейського союзу, Урядів Німеччини та України, а також різних європейських інститутів.
Від початку діяльності Фонд отримав понад 900 заявок від власників будинків та розпочав програму з фінансування до 70% суми інновацій з енергоефективності у цих будинках. Особливо динамічно цей процес розвивався у 2021 році.
«З початком російської агресії певні заходи були сповільнені, через що ми не змогли продовжувати процеси, що були започатковані 2-3 роки тому. Але з тих 800 проєктів, що були затверджені, 250 вже закінчені. Це реновації існуючих будинків», – повідомив Анджей Райкевіч. З початку війни спеціалісти Фонду енергоефективності почали думати, як використати можливості та досвід інституції для відбудови пошкоджених будинків. Була створена та впроваджена програма «Віднови дім».
«Ця програма була запущена у жовтні минулого року, і ми вже маємо конкретні результати», – підкреслив пан Анджей. – «Ми отримали понад 60 заяв, з яких 24 вже затверджені, і певна частина з них вже реалізована. Ми допомагали власникам будинків відновити зруйновані об’єкти для того, щоб продовжити їх використання у майбутньому».
Фонд запропонував фінансування у розмірі 70% перед початком відбудови та 30% - після закінчення і перевірки відповідності проведених робіт проєктній документації. Три багатоквартирні будинки вже повністю відновлені за допомогою Фонду.
«З нашого боку це дуже прозорі процедури, ми не залишили жодного місця для корупції. Ми маємо надію, що ця програма буде розвиватися у новому практичному вимірі і шукаємо донорів з інших країн та запрошуємо до співпраці уряди європейських країн, інші фонди та фінансові установи», - зазначив Анджей Райкевіч.
Обтяження економіки України, спричинене російською агресією, має безпрецедентний характер – вважає Євген Шакотько, заступник виконавчого директора Ukraine Invest.
Він зазначив, що за наявною інформацією щодо завданих збитків на 1 грудня 2022 року (за даними KSE), загальна сума заподіяних Україні збитків сягає 138 млрд доларів, і у переважній більшості це житловий сектор, а також – транспортна та інша інфраструктура. Ці цифри свідчать про те, що відбудова не буде легкою справою.
Тож в UkraineInvest вважають, що найбільшою проблемою буде відбудова житла. Проте за цим процесом стоять і нові можливості – зокрема, Україна буде потребувати великої кількості будівельних матеріалів, і тому будуть створюватися великі виробництва.
За словами пана Євгена, в Україні є дуже багато інвестиційних можливостей – це і сировина та будівельні матеріали, і інфраструктура, і розвиток такого напряму як ресайклінг.
«Ми є інвестиційною організацією при українському уряді, і ми хочемо розуміти, які стимули ми маємо запропонувати інвесторам, щоб вони обрали Україну для своїх капіталовкладень. Якщо взяти таку сферу як виготовлення будівельних матеріалів, то ми бачимо два головних стимули. Передусім це стимули, які вже працюють, – це урядова державна допомога для промислових парків, звільнення на 10 років від податків. І ми маємо 60 промислових парків в Україні, які вже використовують ці стимули», – підкреслив виконавчий директор UkraineInvest. – «Окрім того, планується, що компанії з певною сумою інвестицій на певну кількість робочих місць будуть звільнятися від податку на прибуток, будуть мати пільги з оплати ПДВ та користуватися іншими податковими пільгами».
Україна вже підтримує 8 великих проєктів, які хочуть використати ці заохочення. Два з них пов’язані зі створенням підприємств з виробництва будівельних матеріалів. Зокрема, дуже великим проєктом, який вже підтримує Україна, є проєкт глобального виробника будівельних матеріалів Kingspan, який щойно оголосив, що планує запускати свої виробничі потужності в західних областях України. Ці інвестиції у розмірі 200 млн доларів мають розпочатися у 2024 році.
«Хоча ми всі розуміємо ризики, важливо почати думати про плани щодо інвестицій до того як завершиться війна. Україна відкрита для інвестицій та готова запропонувати різноманітні стимули та заохочення», – підкреслив Євген Шакотько.
Дуже активним учасником процесу допомоги Україні у цій війні є Данія. Тіна Коллеруп Хансен, Віцепрезидент Danida Sustainable Infrastructure Finance (DSIF) у Investeringsfonden for Udviklingslande (IFU) розповіла, що Данія давно вже інвестує в Україну, понад 105 млн євро протягом останніх років було інвестовано у приватні компанії, а також – у публічну інфраструктуру.
Задовго до російської агресії IFU надавав спеціальні кредити проєктам з обробки води та іншого. Інституція фінансувала дослідження у сфері постачання води у співробітництві з місцевою владою в Україні та операторами водопостачання. На жаль, проєкти, над якими IFU працював до вторгнення, наразі тимчасово заморожені, але організація адаптувалася до ситуації і запустила, зокрема, проєкт, що допомагає забезпечувати теплопостачання у Кременчуці, були надані бойлери, які дають змогу постачати тепло більш як 220 тисячам мешканців міста. Працює й спільний з муніципалітетом Миколаєва проєкт з підігріву води.
«Звичайно ми надаємо позички, але в цих обставинах ми перейшли до надання грантів від Уряду Данії», – зазначила Тіна Коллеруп.
IFU працює над короткостроковими проєктами, які вимагають швидкої реакції та допомагають вирішувати нагальні проблеми під час війни, але наголошує на тому, що також треба дивитися вперед і думати, як будувати більш якісно та безпечно – з огляду на майбутнє.
Генеральний партнер: CKS - Центр Каркасного Будівництва
Стратегічний партнер: EUCON Legal Group, ТОВ "Tехномайн Iнжинiринг", Bechtel Corporation
Офіційний партнер: Schöck Bauteile GmbH
ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
Україна, 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 3.
тел./факс: (044) 200 04 52
e-mail: office@kbu.org.ua
Прес-служба КБУ
тел.: (044) 200 04 52
e-mail: pr1.kbu@gmail.com