08 грудня 2022 року Київрада затвердила Програму комплексної реконструкції мікрорайонів застарілого житлового фонду

19 грудня 2022 року, 11:36

08 грудня 2022 року Київрада затвердила Програму комплексної реконструкції мікрорайонів застарілого житлового фонду, яка містить перелік будинків, які реконструюватимуть першою чергою

Програму розробило приватне підприємство «Інститут Урбаністики» на замовлення Департаменту будівництва Київська міська державна адміністрація - КМДА. Відповідатиме за втілення голова комісії Київради з питань житлово-комунального господарства Олександр Бродський.

У документі наголошується на терміні «реконструкція» та наводяться приклади поводження зі старим житлом у різних країнах Європи. Зокрема, зазначається, що, наприклад, у Фінляндії знесення відбувається у виняткових випадках, а в Німеччині порахували, що вартість повного демонтажу з новим будівництвом коштує на 70% дорожче від модернізації існуючого житла.

Водночас із пропозицій «реконструкції» житлових кварталів Києва випливає, що значну частину будинків планують зносити, а натомість будувати багатоповерхівки.

Що мається на увазі під застарілим житлом?

До застарілого фонду зарахували приблизно п’ять тисяч будинків (у пояснювальній записці та додатках вказано числа 4948 та 5395) висотністю до п’яти поверхів, в яких живе понад півмільйона киян. Це майже 20% від загального обсягу житлового фонду Києва. Садибну забудову не враховували, як і дев’ятиповерхові панельки.

Застаріле житло поділено на такі типи:
історичні будинки, збудовані до Першої світової війни. Це житло не підпадатиме під Програму;
будинки барачного типу, переважно збудовані після Другої світової війни — зокрема, на Сирці, Чоколівці, ДВРЗ, також Дарницьке Соцмістечко;
«сталінки», рядові та номенклатурні;
«хрущовки», панельні та цегляні.

Зауважується, що термін експлуатації житла, масово збудованого у 1950-60-х роках, не може перевищувати 50-70 років. Найменше застарілого житла нарахували у Деснянському районі (67 будинків), найбільше — у Шевченківському (1178) та Солом’янському (865).

У приватній власності перебуває понад 92% квартир. При цьому понад 84% мешканців є власниками своїх помешкань, трохи більш як 10% — орендують.

За вказаними в документі даними, понад 20 тисяч київських квартир (майже 2% від загальної кількості) не мають холодного водопостачання, понад 35 тисяч (3,3%) — гарячої води. У 46,5 тисячі квартир (4,3%) відсутня каналізація, понад 42 тисячі (3,9%) не опалюються.

«Руйнація, аварії зношених інженерних мереж, непристосованість для маломобільних груп населення, низька енергоефективність та невідповідність нормам тепло-, гідро- та звукоізоляції, неефективне використання територій», — так автори визначають загрози, яке несе старе житло.

Також автори посилаються на «умови ринку нерухомості, що вимагають підвищення економічної ефективності використання міських територій».

Автори виділили 14 кварталів, які підлягають першочерговій комплексній реконструкції. А всі адреси будинків, що підпадають під перший етап Програми, можна проглянути у додатку за посиланням: https://kmr.gov.ua/.../files/grafichni_materialy_0.pdf

Детальніше на виданні «Хмарочос»: https://hmarochos.kiev.ua/.../programa-rekonstrukcziyi.../

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!