Відбудова українських міст та сіл має відбуватися з дотриманням принципів безбар’єрності

24 березня 2023 року, 11:30

Про це зазначила Олександра Азархіна, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України під час зустрічі з Радником-уповноваженою Президента України з питань безбар'єрності Тетяною Ломакіною та мером Вільнюсу Ремігіюсом Шимашюсом.

За словами пані Олександри, Вільнюс є яскравим прикладом міста, що успішно пройшло трансформацію — від пострадянського до комфортного і доступного для усіх його жителів. Простір українських громад також має стати безбар’єрним. Україна вже рухається у цьому напрямі.

Наразі прийнята Стратегія безбар’єрності, набули чинності нові державні будівельні норми (ДБН) щодо загальної інклюзивності будівель та норми стосовно шкіл, садочків та благоустрою територій. Окрім комфорту пересування маломобільних груп, посилено також вимоги з пожежної безпеки будівель та евакуації.

“Не менш важливим за впровадження норм, є забезпечення їх дотримання. Реформа містобудування та Закон № 2254-IX (законопроєкт №5655) передбачають низку механізмів для дотримання у будівництві принципів безбар’єрності згідно з ДБН”, - повідомила Олександра Азархіна.

Щодо моніторингу якості проєктної документації

Типова практика сірих забудовників — спочатку робити експертизу проєктної документації, складеної згідно з ДБН, а вже після позитивної оцінки вносити в проєкт суттєві зміни. Реформа містобудування це унеможливлює — проєктна документація є виключно електронним документом у Єдиній державній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) і її неможливо замінити, окрім як шляхом внесення змін в установленому порядку. При цьому такі зміни також міститимуться в ЄДЕССБ, а у визначених випадках проходитимуть експертизу. Звіт про експертизу проєктної документації має бути загальнодоступним та оприлюднюватися на порталі.

Також система порівнюватиме чи відповідає об’єкт після завершення будівельних робіт тому, що було заявлено в проєктній документації. Це відбуватиметься автоматично на ключових етапах будівництва (технічна інвентаризація, прийняття в експлуатацію) і результати таких перевірок щоразу оприлюднюватимуться.

“Тож громадськість матиме можливість моніторити проєкт та фіксувати ймовірні відхилення від початкового документа”, - пояснила заступниця Міністра відновлення.

Щодо прозорості та цифрового сліду

У ЄДЕССБ відбуватимуться усі процеси, там знаходитимуться всі документи, звіти та рішення. Законопроєкт №5655 передбачає, що доступ до системи матиме широке коло представників будівельного ринку, державної та місцевої влади, експертів та громадськості. Усі вони матимуть електронні кабінети на порталі е-системи або порталі Дія та зможуть здійснювати моніторинг конкретного об'єкта та галузі в цілому.

“Водночас завдяки е-кабінетам та використанню електронно підпису буде очевидним, хто з учасників будівельного процесу відповідальний за те чи інше рішення. Зокрема, прийняття в експлуатацію відбуватиметься автоматично за наявності усіх необхідних електронних цифрових підписів”, - додала пані Олександра.

Буде чітко визначено — за що саме кожен учасник ставить підпис та несе відповідальність у разі порушень. Наприклад, архітектор, який здійснював авторський нагляд за будівництвом об'єкта, засвідчуватиме, що все збудовано відповідно до проєктної документації, включно з вимогами щодо безбар’єрності. А якщо його підпису, так само як і будь-якого іншого необхідного підпису не буде, система не зможе згенерувати рішення про прийняття в експлуатацію.

“Також працюватиме баланс прозорих цифрових рішень та підвищеної відповідальності у разі порушень. У результаті, будівельні проєкти стануть якіснішими, а будівлі та споруди — безпечнішими та доступнішими для всіх громадян”, - резюмувала Олександра Азархіна.

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!